Опубліковано клятву грузинських православних лікарів XIV століття

З нею читачів ознайомив настоятель тбіліського храму святого Іоанна Богослова, священнослужитель і лікар Костянтин Гіоргадзе.

КЛЯТВА ПРАВОСЛАВНОГО ЛІКАРЯ:

Хай святиться ім'я Господа, Отця Спасителя нашого Іісуса Христа, нині і присно, і во віки віків!

Я не збрешу!

Я не оскверню вчення лікарського мистецтва!

Нікому, навіть тому, хто бажає цього, не подам смертельної суміші, і не навчу шляхам її отримання, також не подам і жінці ні зовнішніх, ні внутрішніх засобів витравлення плоду.

Без претензії і без всяких домовленостей навчу лікарському мистецтву всіх, хто цього потребує.

Застосую всі методи, відповідні моїм можливостям і розумінням, для допомоги страждаючим.

Дотримуватиму в святості і чистоті своє життя і мистецтво.

До якого б дому я не увійшов, увійду лише для допомоги хворому; утримаюся від будь-якої відомої чи невідомої мені несправедливості, яка веде до смерті або мук людини; а також від ганебних зв'язків з залежною або вільною людиною – чоловіком або жінкою.

Що б я не побачив і не дізнався в процесі лікування (а також в ближньому колі хворого), не розголошу того, про що не можна говорити, вважатиму це за священну таємницю.

Якщо я дотримаю і не порушу цю клятву, нехай допоможе мені Спаситель в житті і лікарському мистецтві, якщо ж я порушу, нехай позбавить мене Спаситель всього цього.

Для порівняння наводимо текст Клятви Гіппократа:

«Клянусь Аполоном, лікарем Асклепієм, Гігіеєю і Панацеєю, всіма богами і богинями, беручи їх у свідки, виконувати чесно, відповідно до моїх здібностей і мого розуміння, таку присягу і письмове зобов'язання: вважати того, хто навчив мене лікарському мистецтву, рівним моїм батькам, ділитися з ним своїми достатками і допомагати йому в його потребах; його нащадків вважати своїми братами, і це мистецтво, якщо вони захочуть його вивчати, викладати їм безоплатно і без усякого договору; настанови, усні уроки і все інше в навчанні повідомляти своїм синам, синам свого вчителя і учням, пов'язаним зобов'язанням і клятвою за законом медичним, але нікому іншому.

Я спрямовую режим хворих до їхньої вигоди згідно з моїми силами і моїм розумінням, утримуючись від заподіяння всякої шкоди і несправедливості. Я не дам нікому на його прохання смертельного засобу і не покажу способу здійснення для подібного задуму; точно так само не даватиму ніякій жінці абортивного песарію. Чисто і непорочно буду я проводити своє життя і своє мистецтво. Я ні в якому разі не буду робити розтин у хворого, навіть з явними  ознаками кам'яної хвороби, надавши це людям, які займаються цією справою. В який би дім я не увійшов, я увійду туди для користі хворого, будучи далеким від усього навмисного, несправедливого і згубного, особливо від любовних справ з жінками і чоловіками, вільними і рабами.

Що б при лікуванні – а також і без лікування – я не побачив або не почув відносно життя людського з того, що не слід коли-небудь розголошувати, я промовчу про те, вважаючи подібні речі таємницею. Мені, якщо я непохитно виконуватиму клятву, нехай буде дано щастя в житті і в мистецтві і слава у всіх людей на вічні часи, але коли я зверну із праведної дороги або оскверню клятву, нехай буде для мене протилежне цьому».
.

Читайте також