5 вересня Церква вшановує пам'ять священномученика Іринея, єпископа Ліонського

Його наставником в істинах християнського вчення був учень апостола Іоанна Богослова – святитель Полікарп Смирнський. Він же хрестив юнака, згодом висвятив його на пресвітера і послав у галльське місто Лугдун (нині Ліон у Франції) до престарілого єпископа Пофіна. Незабаром святому Іринею було дано відповідальне завдання: доставити святому Папі Римському Єлевферію лист сповідників. Під час його відсутності були кинуті до в'язниць всі визначні християни.

У 178 році, через рік після мученицької смерті єпископа Пофіна, святитель Іриней був обраний єпископом міста Лугдуна. Коли вщухли гоніння на християн, святитель виклав православне віровчення в одному з основних своїх творів під назвою: "Викриття і спростування неправдивого розуму" (або скорочено – "П'ять книг проти єресей").

У той час виник ряд релігійно-філософських гностичних навчань. Задля спростування цієї єресі святитель Іриней розвинув Православне вчення про спасіння. Святитель Іриней вчив, що через Боговтілення творіння стає співобразним і співтелесним Синові Божому. Порятунок полягає в обожненні людини. Задля спростування вчення іншої єресі, яка заперечувала Божественність Старого Завіту, святитель розвинув вчення про Єдине Джерело Старого і Нового Завітів.

Істинність церковного вчення святитель Іриней обґрунтував спадкоємністю єпископату, а також тим, що Церква є давнішою за всіх єретиків. "Всякий, хто бажає знати правду, повинен звернутися до Церкви, тому що апостоли тільки їй одній повідомили Божественну Істину. Вона є двері до життя". Благотворний вплив зробив святитель Іриней і у суперечці про святкування Великодня.

У часи царювання імператора Севера (193-211) святитель Іриней був усічений мечем за сповідання віри (у 202 році).

Читайте також