Конституційний суд полегшив релігійним організаціям проведення богослужінь

КС розглянув подання уповноваженого Верховної Ради з прав людини Валерії Лутковської, в якому вона просила визнати неконституційними положення ч. 5 ст. 21 закону «Про свободу совісті та релігійні організації». Положення закону передбачають, що проведення публічного богослужіння, релігійного обряду, церемонії та процесії у місцях, відмінних від встановлених у законі, здійснюється з дозволу відповідного місцевого органу влади.

КС визнав цю норму такою, що суперечить Конституції, і наголосив, що Основний закон надає громадянам право збиратися мирно, без зброї, проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких необхідно завчасно сповіщати органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування.

КС зазначив, що у відповідності зі ст. 35 Конституції України кожному гарантується право на свободу світогляду і віросповідання, включаючи свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно проводити одноособово чи колективно релігійні культи та ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

КС підкреслив, що Європейський суд з прав людини також визнав релігійні зібрання видом мирних зібрань і відповідно визнав незаконним обмеження права громадян на їхнє проведення. «В демократичній державі не може бути встановлений різний порядок проведення мирних зібрань», – пояснюється в рішенні.

Конституційний Суд заявив, що норма закону, яка суперечить Конституції, втрачає свою силу з дня винесення відповідного рішення КС.

На брифінгу суддя-доповідач Станіслав Шевчук оголосив, що дана норма закону втратила чинність 8 вересня – в день прийняття відповідного рішення КС.

Також, за його словами, немає необхідності у внесенні Верховною Радою змін у чинний закон «Про свободу совісті та релігійні організації» для врегулювання цього питання.

У той же час КС наполягає на необхідності прийняття парламентом окремого закону «Про проведення мирних зібрань».

Читайте також