19 жовтня Церква вшановує пам'ять святого апостола Фоми

За свідченням Священного Писання, святий апостол не повірив розповідям інших учнів про Воскресіння Іісуса Христа: «Коли на руках Його знаку відцвяшного я не побачу, і пальця свого не вкладу до відцвяшної рани, і своєї руки не вкладу до боку Його, не ввірую!». На восьмий день після Воскресіння Господь явився апостолу Фомі і показав Свої рани. «Господь мій і Бог мій!» – вигукнув святий апостол.

«Фома, що колись був слабкішим за інших апостолів у вірі, – говорить святитель Іоанн Златоуст, – зробився по благодаті Божій мужнішим, ревнішим та невтомнішим за всіх них, так що обійшов зі своєю проповіддю майже всю землю, не злякавшись звіщати Слово Боже народам диким».

За Церковним Переданням, святий апостол Фома заснував християнські Церкви в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії. Проповідь Євангелія апостол закарбував мученицькою смертю. За навернення до Христа сина і дружини правителя індійського міста Меліапора (Меліпура) святий апостол був поміщений в темницю, зазнав тортур, і, нарешті, пронизаний п'ятьма списами, відійшов до Господа.

Частини мощів святого апостола Фоми є в Індії, Угорщині і на Афоні. З ім'ям апостола Фоми пов'язана Аравійська (або Арапетська) ікона Божої Матері.

Читайте також