23 грудня Церква вшановує пам'ять святителя Іоасафа, єпископа Білгородського

У 1712 році 7-річного Іоакима батько віддав у Київську духовну академію. У 1725 році він таємно від матері та батька прийняв рясофор з ім'ям Іларіон у Київському Межигірському монастирі, а 21 листопада 1727 року був пострижений у мантію з ім'ям Іоасаф у Києво-Братському монастирі.

Майбутній святитель став викладачем у Київській духовній академії. У листопаді 1734 року архієпископ Рафаїл висвятив ієродиякона Іоасафа в сан ієромонаха та перевів з Братського училищного монастиря в Києво-Софійський архієрейський будинок.

Виконуючи посаду екзаменатора, він доклав багато зусиль до виправлення моральних недоліків парафіяльного духовенства. Консисторська посада святителя була прекрасною школою для його організаторських здібностей.

24 червня 1737 року ієромонах Іоасаф був призначений настоятелем Свято-Преображенського Мгарського монастиря з возведенням у сан ігумена. У своєму монастирі всі сили ігумен покладав на благоустрій обителі, що у минулому була оплотом православ'я у боротьбі з унією. У монастирі перебували мощі святителя Афанасія, патріарха Константинопольського, Лубенського чудотворця.

Кілька разів патріарх Афанасій являвся ігумену Іоасафу, засвідчуючи про своє заступництво. У 1744 році митрополит Рафаїл звів ігумена Іоасафа в сан архімандрита.

Наприкінці того ж року він був викликаний до Москви і незабаром розпорядженням Святішого Синоду призначений намісником Свято-Троїцької Сергієвої Лаври. В обителі преподобного Сергія він також самовіддано виконував послух Церкві: у ті роки було потрібно багато сил для відновлення монастиря після пожежі.

2 червня 1748 року у Петропавлівському соборі Петербурга архімандрит Іоасаф був хіротонісаний в єпископа Білгородського.

10 грудня 1754 року святитель преставився. Прославлення святителя Іоасафа у лику святих відбулося 4 вересня 1911 року.

Читайте також