Поздравляю вас, гражданин, соврамши!
Спикер Киевского патриархата Евстратий Зоря
Как же интересно развиваются события. Спикер «филаретовцев» Евстратий сказал, что без снятия анафемы с Филарета «нет никакого другого способа со стороны Константинополя признать украинских архиереев, которые вне МП (Московский Патриархат – Прим. ред.). А без признания иерархов и духовенства УПЦ (КП) и УАПЦ – нет смысла говорить об автокефалии».
Тем самым Евстратий де-факто признал, что сторонники автокефалии с самого начала обманывали украинцев, утверждая, что никаких канонических преград на пути Константинополя нет.
Еще в апреле Зоря сказал, что Томос будет предоставлен в течение от одного до трех месяцев.
Также почитайте апрельскую «аргументацию» спикера «филаретовцев», которой он пытался доказать, что все для них будет хорошо.
http://fakty.ua/265533-us-nov-avtokefal-spochatku-buli-ne-viznan---evstratij-zorya
Заметьте, что там ни слова нет об анафеме Филарета.
А тут вдруг такой поворот. Автокефалия без снятия анафемы невозможна.
В этой связи сразу же вспоминается классика.
«Поздравляю вас, гражданин, соврамши!»
Читайте також
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.