Несколько сравнительных фотографий храма
Храм в Рудом селе
1 марта 2019 года сторонниками новосозданной ПЦУ был варварски (срезаны замки на воротах, храме, прихожан силой оттолкали от ворот) захвачен храм в Рудом Селе, Володарского района, Киевской области. В данном храме на протяжении многих лет был настоятелем протоиерей Игорь Безоглюк. Он вместе с прихожанами восстанавливал его из руин. К сожалению, в 90-х годах я туда не попал, но вот в 2007 г. был. Я решил сделать несколько сравнительных фотографий с разницей в 11 лет. За эти годы храм преобразился. В 90-е не было купола и из стен росли деревья. Кроме прихожан, которые постоянно ходили в храм никто особо не интересовался какие усилия и средства были потрачены на то, чтобы этот храм стал настолько прекрасным. По «новой доктрине» о. Игорь объявлен агентом КГБ, вором и вообще плохим человеком. Обращаю внимание, много лет пока данный священник, прихожане, приезжие миряне, монахи восстанавливали храм всех все устраивало. Очень просто собрать толпу, обозвать всех агентами КГБ, прийти срезать замки и захватить храм. Намного сложнее самостоятельно все это построить и привести к тому состоянию в котором находится храм. Также опубликую несколько фотографий из этого храма.
P. S. Перепост приветствуется.
Читайте також
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.