Браки, благословенные на земле идут на небо...
Таинство венчания. Фото: Facebook
Сегодня совершил #таинствовенчания над парой которая много лет прожила вместе.
Валерий и Галина искренно любят друг друга. В храм их привела дочь Татьяна.
Она, в свою очередь, пришла в храм после того как заболела онкологией... Здесь Татьяна провела, как она говорила чудесные два года, на протяжении которых, болезнь отступила. Татьяна часто исповедовалась, соборовалась и причащалась. Росписалась со своим любимым человеком, но повенчаться не успела. Рак вернулся. Но не вернулось отчаяние и уныние. Была радость и надежда на Бога...
После похорон Тани, в храм пришёл её папа. С тех пор, он наш прихожанин.
На кануне Великого поста он изъявил желание венчаться со своей супругой. Но по уставу уже венчания не совершались.
Я предложил подождать Пасху... "А вдруг не успеем?" - со слезами спросил он. "Успеете, я верю что Бог управит ваше венчание!" - ответил я.
И вот сегодня, по словам, Валерия, он точно уверен, что он со своей супругой будет вместе не только здесь,но и там, ведь браки, благословенные на земле идут на небо... Так он мне сказал...
Многая лета молодым!
Читайте також
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.