Главные события происходят сейчас не в Украине
Сердце болит от новостей, говорящих о готовящемся масштабном наступлении на нашу Святую Церковь. Фото: Facebook
Сегодня, с кем ни общаешься, во всем мире православные пытаются нас как-то поддержать... И в Японии, и в Америке, и в Германии – все с огромным вниманием следят за новостями об Украинской Православной Церкви, молятся о нас Господу и Пречистой Матери Его...
Мне же кажется, что главные события сейчас разворачиваются не у нас. У нас все понятно. Христос, Тело Его Святое – и деньги, власть, мирские удовольствия... Православные – и раскольники... Церковь Христова – и политическая партия. Гонения и притеснения – и полное потворство, и поддержка властей.
Все на поверхности, все видно и любому, кто привык включать разум разобраться в ситуации очень легко.
Главные же события разворачиваются вокруг всех церквей Мирового Православия. То там, то здесь просачиваются новости, говорящие о готовящемся масштабном наступлении на нашу Святую Церковь. Вот от чего сердце болит...
Читайте також
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.