Об истерии вокруг пластикового паспорта

Паспорт Украины. Фото: Обозреватель

Вот что тут делать?! Подходит сегодня в храме незнакомая женщина и заявляет:
«Устройте меня на работу!». Я в недоумении: «Эээ... А причем тут я?»
Она: «А у меня паспорта нет. Старый потеряла, а новый пластиковый не благословляет получать батюшка N».И тут я, наверное, поступил жестокосердно, сказав: «Вот батюшка N пускай вас и трудоустраивает».
Просто я вспомнил события конца 90-х годов. Когда началась истерия с ИНН, один почтенный киевский духовник её активно подогревал, заявляя, что лучше мы будем питаться на помойках, чем примем сатанинский код... При этом он регулярно ездил в Иерусалим, что было по тем временам огромной редкостью и что оплачивали состоятельные чада, которым он, очевидно, сделал исключение.
Вот такие истории случаются от нерассудительности нас, священников.

Читайте також

Дві трагедії. Але які різні стандарти

Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.