ПЦУ тягне руки до Почаївської лаври: чи можна назвати їх «ближніми»?
Про це говорять усі останні заяви та дії влади. І об'єктивних причин для цього немає, це саме розправа. Але ми зараз про інше, про позицію людей, які називаються християнами.
Нещодавно священник Фанара в Європі о. Тарасій Петроняк закликав екзарха у Києві виступити на захист вірян УПЦ. У відповідь – тиша.
Ні для кого не секрет, що між УПЦ та Фанаром із ПЦУ є конфлікт. І ослаблення УПЦ – на руку цим конфесіям. Але хіба не повинен християнин допомогти іншому християнину, який потрапив у біду? Хіба не цьому навчає Христос у другій Своїй заповіді: «Полюби свого ближнього як самого себе»?
Очевидно, відповідь треба шукати в притчі про доброго самарянина, де священник і Левит байдуже пройшли повз побиту і пограбовану людину. Для них він не був «ближнім», хоча формально і належав до їхньої релігійної та етнічної групи. Чи не це ми спостерігаємо і зараз щодо УПЦ?
Це, тільки в посиленому вигляді. Сьогоднішні священники та Левити з Христової притчі не просто не допомагають побитому. Вони з захопленням штовхають його ногами і вивертають кишені.
Про сотні «віджатих» кулаками парафій усі знають. Знають і про плани увійти до «віджатої» Києво-Печерської лаври. А у Тернополі один «священник» ПЦУ заявив, що Почаївську лавру в УПЦ теж треба відібрати, оскільки там «не дотримуються норм охорони архітектурної спадщини». Знаєте, в чому не дотримуються? Виявляється, у тому, що УПЦ у Почаєві збудувала для віруючих величезний Преображенський собор. І він, до речі, ніколи не стоїть порожнім.
Знаєте, можна довго говорити про патріотизм, махати прапором, але за це в Царство Небесне не беруть, беруть за дотримання заповідей Христа. Якщо людина керується «заповіддю» «падаючого – підштовхни», його шанси на Небо вкрай малі. А якщо це так, то чи може об'єднання таких людей бути Церквою?
Читайте також
Занурення в Йордан на «Раз – два – три»
Відомий блогер ПЦУ у «священному» сані Олексій Філюк вивів на березі Йордану власну богословську формулу. Звучить вона так: «Раз – два – три».
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.