До упокоєння митрополита Амфілохія
Амфілохій, митрополит Чорногорсько-Приморський.
Церкві і простим віруючим ще належить дати оцінку його служінню на посаді першоієрарха чорногорського православ'я, але вже зараз можна сказати – владика став справжнім НАРОДНИМ АРХІЄРЕЄМ, тобто ієрархом, який вів за собою людей, і власним прикладом показував – з Христом і Церквою ми не повинні нічого боятися.
Роки служіння митрополита були дуже складними і важкими – війна в Югославії, розпад держави, довгі роки утисків з боку безбожника Джукановича, які «увінчалися» антицерковним законом.
Митрополиту часто пропонували домовитися і діяти на догоду владі. Він міг жити спокійно і комфортно, приголубленим увагою правителів. Але він вибирав інший шлях – шлях правди, шлях захисту Церкви, і цього навчав свою паству. І результати його роботи ми могли бачити весь минулий рік, коли в маленькому Подгориці щотижня збиралися десятки тисяч віруючих на хресні ходи на захист своєї Церкви.
У наш час приклад митрополита Амфілохія особливо цінний, коли ми спостерігаємо гучні падіння архієреїв і навіть предстоятелів древніх Помісних Церков. Владика ніколи не йшов на угоду зі своєю християнською совістю і прямо, привселюдно казав, що папство в Православ'ї – антиєвангельська єресь, а неруположені розкольники не можуть називатися частиною Церкви. Говорив, хоча в багатьох випадках йому вигідніше було просто промовчати і «не псувати відносини».
Але владика завжди вважав за краще «не псувати відносини» з Христом, а не з людьми. Тому ми маємо право сподіватися, що зараз митрополит Амфілохій знаходиться з Тим, на Кого він завжди сподівався.
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.