Чи потрібен Всеправославний собор?

«Проблема не може бути вирішена синодальними рішеннями Помісних Церков, щодо визнання або невизнання канонічного статусу єпископа-розкольника (Думенка - Ред.), а вирішується скликанням Всеправославного Собору», – президент Всекіпрської асоціації грецьких богословів Георгій Кіріаку.

Деякий час назад це можна було тільки вітати. Власне, 26 лютого 2020 р спроба скликати такий собор мала місце в Аммані.

Однак зараз скликання Всеправославного собору для вирішення питання «автокефалії» ПЦУ несе в собі певні ризики. Справа в тому, що за останні роки Константинопольський патріархат зробивши відверто антиканонічні дії по визнанню українських розкольників, не тільки не визнав своєї помилки, але і продемонстрував настирливу наполегливість в нав'язуванні всім своєї позиції. Тому Всеправославний собор повинен на перше місце поставити не питання про «автокефалію» ПЦУ, а питання про відповідальність патріарха Варфоломія перед всією повнотою Православ'я за учинення розколу і співслужіння з особами, які не мають духовного сану. Інакше це буде угодовством з Фанаром.

Насторожує також і те, що останнім часом стало модним ставити на перше місце не вірність Істині, заповідям Євангелія, канонічним правилам Церкви, а якусь абстрактну «єдність», заради досягнення якої допускаються різні компроміси, неприпустимі з точки зору віровчення і канонів Церкви.

Якщо цього всього майбутнього Собору вдасться уникнути, тоді відповідь однозначна – Всеправославний собор потрібен.

Читайте також

Занурення в Йордан на «Раз – два – три»

Відомий блогер ПЦУ у «священному» сані Олексій Філюк вивів на березі Йордану власну богословську формулу. Звучить вона так: «Раз – два – три».

Про ситуацію в Святогірській лаврі

Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.

Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?

Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?

Портрет «совісті нації»

Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.

ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»

Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.

Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити

Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.