Про новопреставленого митрополита Іова

Митрополит Іов. Фото: Православие. ру

З 2011 р. він перебував на спокої, будучи почесним настоятелем Храму Ризоположення на Донській вулиці в Москві. Молитовно вшановуючи пам'ять покійного, згадаємо про те, що він зробив для Української Православної Церкви в нелегкі часи її становлення в статусі автономії.

У 1989 р. Житомирський архієрей Іван (Боднарчук) відійшов у розкол і став «першоієрархом» Української автокефальної православної церкви. За це він був позбавлений сану і чернецтва, а на Житомирську кафедру був переведений єпископ Іов, уродженець Почаєва.

У квітні 1992 р. на Архієрейському соборі в Москві тодішній предстоятель УПЦ митрополит Філарет (Денисенко) заявив про намір домагатися автокефалії, але не був підтриманий жодним українським архієреєм з присутніх на Соборі. Тоді він поклявся перед Хрестом і Євангелієм, що, повернувшись в Україну, складе з себе повноваження предстоятеля і скличе собор для виборів нового Київського митрополита. По приїзді в Київ він порушив свою клятву і за підтримки влади заявив про відокремлення від РПЦ в односторонньому порядку.

І ось в цей складний час Житомирський єпископ Іов був першим, хто став проти такого повороту подій. Незважаючи на активну протидію Філарета, він організував у себе в єпархії неформальну зустріч, на якій були присутні: нинішній Предстоятель УПЦ Блаженніший Онуфрій, митрополит Одеський Агафангел, єпископ Кіровоградський Василь, єпископ Тернопільський Сергій та єпископ Донецький Аліпій, а також інші священнослужителі і миряни. Учасники тієї зустрічі відкрито назвали Філарета клятвопорушником і зажадали скликання собору, який і відбувся у Харкові 27-28 травня 1992 р. і на якому Предстоятелем УПЦ був обраний митрополит Володимир.

Вічна пам'ять покійному митрополиту Іову.

Читайте також

Занурення в Йордан на «Раз – два – три»

Відомий блогер ПЦУ у «священному» сані Олексій Філюк вивів на березі Йордану власну богословську формулу. Звучить вона так: «Раз – два – три».

Про ситуацію в Святогірській лаврі

Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.

Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?

Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?

Портрет «совісті нації»

Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.

ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»

Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.

Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити

Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.