Що робити, якщо випадково порушив піст?

У питаннях посту прислухайтеся до голосу совісті, він точно не обдурить. Фото: isa-today.ru

Андрій Коваль

Відповідає протоієрей Володимир Долгих:

– Не можна не сказати, що сьогодні переважна більшість з нас, православних християн, взагалі не дотримується тих норм посту, які були встановлені спочатку. Більш того, навіть якщо ми заглянемо в сучасні календарі, то побачимо там ряд невідповідностей щодо тих чи інших продуктових обмежень. Все це в питання порушення (дотримання) посту вносить елемент відносності.

Звичайно, якщо ми по недбалості, халатності або необхідності (ситуації в житті бувають різні) з'їли шампур шашлику – це безумовне порушення, за яке нас наша совість ніяк не залишить у спокої, а тому і питання необхідності покаяння буде очевидне. Якщо ж ми раптом виявили 0,2% сухого молока в льодянику масою 5 грам, то, в принципі, відстеження подібних параметрів – ознака ненормального відношення до посту. В такому випадку ми попадаємо в духовну яму, за яку Христос докоряв сліпих жидівських вождів, що відціджували комара, а верблюда поглинали (Мф. 23, 24).

Для прикладу я навів дві крайності, між якими вклинюється Ваше запитання. Якщо узагальнити відповіді, то краще всього прислухайтеся до голосу совісті, адже він точно не обдурить.

А постувати в будь-якому випадку потрібно продовжувати, інакше що ж ми тоді за християни, якщо при одному невеликому падінні відступимо від боротьби.

Читайте також

​Головний компас християнського життя

Преподобний Антоній Великий називав розсудливість найвищою чеснотою. Досвід пустельників показує шлях до тверезомислення через смирення, пораду та перемогу над пристрастями.

Як не втратити віру, бачачи недоліки церковних людей?

Віруюча людина покликана не лише зберігати свою віру, але й вселяти її в інших.

Як зберегти шлюб?

Історія про воду і вино з Кани Галілейської – це інструкція до того, як врятувати шлюб від руйнування.

Як поводитися з невіруючими родичами?

Ігумен Амвросій (Макєєв) радить, як чинити воцерковленим родичам, які хочуть, щоб їхній близький звернувся до Бога.

Наскільки страшний гріх роду?

Чи може гріх предків відображатися на нащадках, чи кожен несе відповідальність лише за свої вчинки? Про те, як Православна Церква ставиться до поняття «родовий гріх», розмірковує архімандрит Серапіон (Довлатов).   

У чому полягає суть християнського подвигу?

Про сучасне подвижництво розмірковує протоієрей Василій Кучер.