Хвороба чи біснування?

Княжицький. Фото: Фейсбук Княжицького

Ненависники УПЦ продовжують істерику з приводу зростання діаспори УПЦ в Європі. Зловтішно спостерігаючи, як в Україні один за одним захоплюють храми УПЦ, їх просто корчить, що за кордоном таке неможливо. Слідом за главою УГКЦ Шевчуком і кліриком ПЦУ Коваленком, «вжарив» по діаспорі УПЦ нардеп порошенківської «Євросолідарності» Княжицький.

Він, як і згадані особи, звично вже називав священників УПЦ «московськими попами» і звинувачував у «ворожій пропаганді» (звісно, без жодного прикладу).

Але було у Княжицького і щось новеньке. Якщо раніше звинувачували в роботі на Москву тільки священників, то тепер стали ліпити «ворогів народу» вже з парафіян. Нардеп фактично назвав парафіянок УПЦ за кордоном шпигунками на підставі того, що їхні чоловіки воюють у ЗСУ і вони «можуть володіти чутливою інформацією, важливою для нацбезпеки». А тому – закликав компетентні органи ними зайнятися.

В іншому місці нардеп обурився, що парафіяни УПЦ співають колядки і роблять вертепи. На його думку, вони це роблять не тому, що люблять Україну, а щоб «замаскуватися під своїх».

І від усіх цих слів бере острах. Що може бути патріотичнішим, коли чоловік захищає Батьківщину на фронті, а дружина з дітьми, рятуючись від війни на чужині, пропагує там свою культуру? Але Княжицький за фактом відмовляє їм у праві вважатися українцями лише за приналежність до УПЦ.

Чоловік у ЗСУ? Значить, шпигунка. Співаєш колядки? Прикидаєшся.

Водночас він обурюється, що в країні немає роботи щодо повернення українців додому. Та до кого повертатися? До таких, як Княжицький?

Невже не зрозуміло, що такі ось спічі відбивають бажання повернутися, навіть якщо воно й було. Вони розділяють людей, сіють до них ненависть тільки через «неправильну» конфесію.

Якщо Княжицький і К° роблять це свідомо – вони злочинці, бо працюють на руйнування України. Якщо несвідомо – ці люди просто хворі. Або психічно, або духовно.

Християни називають останнє одним словом – «біснування».

Читайте також

Про ситуацію в Святогірській лаврі

Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.

Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?

Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?

Портрет «совісті нації»

Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.

ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»

Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.

Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити

Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.

Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?

Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.