Про мобілізацію єпископа УПЦ

Єпископ Нововоронцовський Серафим. Фото: пресслужба УПЦ

Мобілізація єпископа Нововоронцовського Серафима шокувала вірян, але навряд чи когось здивувала. Десятки (а може вже й сотні) випадків викрадення ТЦК-шниками священників і дияконів привчили до думки, що «утилізація» духовенства УПЦ стає в Україні нормою. І ми не випадково використали слово «утилізація».

Священнослужитель не має права брати в руки зброю і, тим більше, здійснювати вбивство, навіть на війні. А на фронті шанси на виживання людей без зброї мінімальні. Більше того, ці люди там просто безкорисні, оскільки займатися капеланством священнослужителям УПЦ заборонили.

Так, ми часто чуємо, мовляв, в армії є необхідність роботи не тільки на лінії фронту. Але за роки війни тилові посади давно зайняті, а людей катастрофічно не вистачає саме на «нулі». І людей сьогодні викрадають на вулицях не для того, щоб відправити їх служити в Закарпаття чи Луцьк.

По факту, мобілізація священників, а тепер – і єпископів УПЦ, – це виконання мрії «патріотів» про зникнення «московських попів». Причому, зникнення буквальне.

Але є тут кілька неприємних для них моментів.

1️⃣ Армія України – найповажніший і шанований у суспільстві інститут. А в даний момент цей інститут перетворюється на фактичний інструмент страти духовенства. Звісно, цього сьогодні намагаються не помічати. Але коли згодом розкриються факти загибелі священників (а вони напевно будуть), на ЗСУ ляже незмивна пляма ганьби. І винні в цій ганьбі будуть в тому числі й ті, хто сьогодні відкрито радіє мобілізації священства УПЦ.

2️⃣ Влада в особі ДЕСС сьогодні проводить найвідвертішу і безсовісну дискримінацію духовенства УПЦ. Бронь від мобілізації дали всім конфесіям, навіть наймаргінальнішим. А для єпископів, священників і дияконів найбільшої Церкви України броні немає. Для «демократичної» України – це найганебніший факт, який ще належить оцінити.

3️⃣ У питанні мобілізації УПЦ наша влада з логікою не дружить зовсім. З 2022 року Зеленський, Подоляк та інші Малюки запевняють, що в УПЦ суцільно «ФСБшники», «путінські агенти» і «московські попи». І ось цих «агентів» тепер масово залучають у ЗСУ без найменших побоювань зради, диверсій чи переходу на бік противника.

4️⃣ Війна закінчиться. І ті з духовенства УПЦ, хто залишиться живим, повернуться додому, на свої парафії. А вдома їх будуть очікувати «справжні патріоти» з УГКЦ, ПЦУ, або проПЦУшні активісти. Ті, хто самовіддано воював за Україну на дивані перед телевізором або біля екрана ноутбука.

І навіть цікаво, як вони будуть називати тих, хто повернеться з фронту. Ось ні краплі не сумніваємося, що вони як і раніше залишаться «москалями» і «московськими попами».

Читайте також

Занурення в Йордан на «Раз – два – три»

Відомий блогер ПЦУ у «священному» сані Олексій Філюк вивів на березі Йордану власну богословську формулу. Звучить вона так: «Раз – два – три».

Про ситуацію в Святогірській лаврі

Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.

Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?

Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?

Портрет «совісті нації»

Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.

ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»

Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.

Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити

Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.