Коли одні страждають, а інші вимагають «справжнього миру»

Святослав Шевчук. Фото: «Апостроф»

Глава УГКЦ Шевчук на конференції в Польщі вкотре висловився проти закінчення війни з РФ, повідомивши, що «справжній мир не має нічого спільного з пацифізмом». Він розкритикував ідею «миру будь-якою ціною» і заявив, що «справжній мир пов'язаний з правдою і справедливістю для жертв, відновленням міжнародного права та відповідальністю злочинців».

Під словами Шевчука про «відновлення міжнародного права та відповідальність злочинців» у нинішній ситуації можна розуміти лише капітуляцію РФ. Наскільки вона сьогодні реальна?

З огляду на стан на фронті, стан економіки та перспективи з міжнародною допомогою Україні така ймовірність вкрай низька. В той же час, в країні щоденно продовжує гинути безліч українців: і військових, і мирних. Чому Шевчук це ігнорує? Думається, причин тут декілька.

1. Більшість приходів УГКЦ знаходиться за кордоном, вони від війни не страждають. Більше того, українських біженців в ЄС (переважно православних) старанно обробляють уніатські клірики, і часто успішно. УГКЦ зростає.

2. Незважаючи на потужну експансію після Євромайдану на схід України, переважна частина українських приходів УГКЦ припадає на Західну Україну. Люди там майже не відчувають подиху війни. Якщо і трапляються прильоти, то дуже нечасто.

3. Кліриків УГКЦ не мобілізують, вони під бронею. А «потрібних» уніатам людей вони від війни «патріотично» приховують.

Вся риторика УГКЦ і особисто Шевчука будується на «справедливості» у війні. Що цієї самої справедливості потрібно добиватися будь-якою ціною, не рахуючись ні з якими жертвами. Тільки виходить, що греко-католики від цієї «ціни» страждають набагато менше за інших, оскільки їх у «військових» регіонах майже немає. Так, на Галичині теж «працюють» ТЦК, відправляючи прихожан УГКЦ на фронт. Але, мабуть, не настільки ефективно, щоб впливати на риторику уніатських лідерів.

На словах у нас «єдина країна». А на ділі трохи інакше: одна її частина страждає від війни, інша – закликає воювати до «справжнього миру».

Читайте також

Занурення в Йордан на «Раз – два – три»

Відомий блогер ПЦУ у «священному» сані Олексій Філюк вивів на березі Йордану власну богословську формулу. Звучить вона так: «Раз – два – три».

Про ситуацію в Святогірській лаврі

Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.

Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?

Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?

Портрет «совісті нації»

Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.

ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»

Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.

Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити

Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.