Церква святкує пам'ять Почаївської ікони Божої Матері

5 серпня Православна Церква вшановує пам'ять Почаївської ікони Божої Матері. Святкування було встановлено на згадку про порятунок Успенської Почаївської Лаври від турецької облоги 20–23 липня 1675 року.

Влітку 1675 року під час Збаразької війни з турками, за царювання польського короля Яна Собеського (1674–1696), полки, що складалися з татар, під проводом хана Нурредина, через Вишневець підступили до Почаївської обителі, обступивши її з трьох боків. Слабка монастирська огорожа, як і кілька кам'яних будівель обителі, не становила жодного захисту для осаджуваних. Ігумен Іосиф Добромирський переконав братію і мирян звернутися до небесних заступників: Пресвятої Богородиці та преподобного Іова Почаївського. Іноки та миряни старанно молилися, припадаючи до чудотворного образу Божої Матері та до раки з мощами преподобного Іова.

Вранці 5 серпня (23 липня за старим стилем) зі сходом сонця татари мали останню раду про штурм обителі, а ігумен наказав співати акафіст Божій Матері. З першими словами «Непереможній Воєводі» над храмом раптово з'явилася Сама Пречиста Богородиця, «омофор білоблискучий розпускаючи», з небесними ангелами, що тримали оголені мечі. Преподобний Іов перебував біля Божої Матері, кланяючись Їй і молячись про захист обителі.

Татари прийняли небесне воїнство за привид, у сум'ятті стали стріляти в Пресвяту Богородицю та преподобного Іова, але стріли поверталися назад і ранили тих, хто їх пускав. Жах охопив ворога. У панічній втечі, не розбираючи своїх, вони вбивали один одного. Захисники монастиря кинулися в погоню і захопили багатьох у полон. Деякі полонені згодом прийняли християнську віру і залишилися в обителі назавжди.

Раніше СПЖ повідомляла, що 4 серпня Церква вшановувала пам'ять святої рівноапостольної Марії Магдалини.

Читайте також