Чем христианство отличается от любой нормальной религии
Фото: goodfon.ru
Чем христианство отличается от любой нормальной религии
Новый Завет говорит о том, что Бог пришел в мир в лице Иисуса Христа; через Свою смерть и Воскресение Христос даровал нам прощение грехов и жизнь вечную — и обрести спасительную веру значит пройти через величайший переворот в своей жизни, который Писание называет «новым рождением» или «новым сотворением». Это значит быть перемещенным из царства тьмы в царство возлюбленного Сына, обрести новое подданство, новую идентичность, новый взгляд на реальность, новые ценности и устремления. «Но что для меня было преимуществом, то ради Христа я почел тщетою» (Фил.3:7)
Любая нормальная человеческая религия нужна для обслуживания тех ценностей и устремлений, которые у вас уже есть — пока вы здесь, в царстве тьмы. Она нужна для придания солидности, священности даже, тому, что ценим мы и любим, чем гордится коллектив, для магического и психологического обслуживания тех устремлений и целей, которые, в принципе, могли бы обойтись и без нее. Она не выводит вас из мира сего — напротив, за ее притязаниями стоит именно мир сей. Вероучительное содержание религии тут неважно — синтоизм, индуизм, да что угодно сойдет. Любые боги — фикции, за которыми стоят требования коллектива.
Библейская вера — это про то, что ты ходишь перед Богом, и лично перед Ним отвечаешь. И что Он сделал тебя поданным другого Царства и представителем другого мира — намного более инопланетным, чем инопланетянин. « благодаря Бога и Отца, призвавшего нас к участию в наследии святых во свете, избавившего нас от власти тьмы и введшего в Царство возлюбленного Сына Своего» (Кол.1:12,13)
Ты уже подданный небесного Иерусалима — и должен вести себя исходя из этого. «Итак вы уже не чужие и не пришельцы, но сограждане святым и свои Богу» (Еф.2:19)
Можно ли из христианства сделать нормальную религию? Можно, и постоянно делают. Такова уж человеческая природа. Но Новый Завет не про это.
Читайте також
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.