Молитва для Зеленського

Думенко в Раді. Фото: ПЦУ

Думенко з трибуни Верховної Ради прочитав молитву за Україну. Як завжди, з папірця. У ній були такі слова:

«Укріпи воїнів наших, президента, Верховну Раду, владу, уряд і весь наш український народ, що протистоять підступному російському агресору на землі, на морі і в повітрі. Даруй нам перемогу в ім'я Твоє і утверди справедливий мир».

Чому ми про це пишемо? Тому що вся нинішня «молитовна» риторика патріотичних конфесій у своєму пафосі стає все більш карикатурною і доходить до зовсім уже гротескних форм.

Як ми молимося про свою країну на богослужіннях? «О властех і воїнстві єя». Цього достатньо. Ми не розшифровуємо Богу: допоможи окремо ракетним військам, Міністерству економіки, або Комітету з гуманітарної політики. Бог – серцевідець. Він знає всі наші думки ще до того, як ми їх промовляємо.

А якщо «митрополит» складає для походу до Ради молитву, в якій перераховуються окремо президент, окремо Рада, окремо уряд, то ми розуміємо – ці слова адресовані зовсім не Богу, а людям, які його запросили до Ради: Зеленському, Стефанчуку, нардепам і т. д.

І ще. Чи потрібно в молитві говорити Богу, що агресор «підступний»? Що ми просимо допомоги «на землі, на морі і в повітрі»? Що наші захисники – «мужні», а задуми агресора – «диявольські»? Думається, Христос набагато краще за нас знає, в яких місцях іде боротьба, і хто з нас підступний, а хто – мужній. І Сергій Думенко не може цього не розуміти. Але все одно говорить. Навіщо?

Це хочуть від нього почути в залі. Це зазвичай звучить з парламентської трибуни. Якщо прибрати з тексту Думенка останнє «амінь», то вийде типовий спіч пересічного нардепа зі «справедливим миром», «підступним російським агресором» й іншими політичними кліше.

Однак треба визнати: зазвичай з трибуни Ради виступають натхненніше. В акторській майстерності Епіфаній явно програє політикам.

Читайте також

Занурення в Йордан на «Раз – два – три»

Відомий блогер ПЦУ у «священному» сані Олексій Філюк вивів на березі Йордану власну богословську формулу. Звучить вона так: «Раз – два – три».

Про ситуацію в Святогірській лаврі

Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.

Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?

Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?

Портрет «совісті нації»

Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.

ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»

Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.

Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити

Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.