У чому різниця між Думенком і «патріархом» Никодимом?

Думенко і Кобзар. Колаж: СПЖ

У ПЦУ «позбавили сану» «патріарха» УПЦ КП Никодима Кобзаря, а також «митрополитів» Никона Граблюка та Михаїла Ковалюка. Ці люди, за запевненнями ПЦУ, після смерті Філарета «самоуправно оголошують себе УПЦ Київського Патріархату», але їхня діяльність «є невдалою спробою маргінальної групи породити схизму, за чим ясно видно російські інтереси та впливи».

Також у Думенка заявили, що зазначені особи «не були і не є єпископами».

Ці заяви не можуть не викликати подиву. Чим керівники ПЦУ відрізняються від тих, кого вони «позбавили сану»? Їх усіх, як Думенка з Зорею, так і Никодима з колегами «рукопокладала» одна й та сама людина – Філарет Денисенко. Більше того, Никодима він «хіротонісав», будучи вже «законним архієреєм», визнаним Константинопольською, Елладською, Александрійською та Кіпрською Церквами.

Ніхто з них не оголошував Філарета новим розкольником, тому, з точки зору грецьких Церков, єпископська гідність Никодима та інших «ієрархів» УПЦ КП є набагато більш очевидною, ніж у Сергія Думенка та його колег.

І питання навіть не в цьому. Ситуація з «патріархом» Никодимом дуже нагадує початок Київського патріархату в 90-ті. Тоді Філарет, як зараз Никодим, так само говорив про прагнення до «повної незалежності української Церкви». Так само він штампував нових «єпископів», серед яких – і нинішнє керівництво ПЦУ, яке сьогодні надуває щоки і зображає з себе канонічну Церкву.

Але де гарантія, що через 20-30 років черговий Константинопольський Патріарх не назве групу Никодима новою «святійшою українською Церквою» і не вручить їй черговий томос?

Адже різниця між Думенком і Кобзарем не в наявності чи відсутності апостольської спадкоємності або духовних дарувань і не в глибині богословських пізнань. Вона лише в словах одного Патріарха з берегів Босфору, який 25 років вважав Філарета та його «єпископів» мирянами, а потім передумав.

Втім, є ще одна відмінність. Філарета та його УПЦ КП з самого початку активно підтримувала влада. Никодим Кобзар цієї підтримки позбавлений.

Але піде Патріарх Варфоломій, зміниться політика влади, і Епіфаній з Кобзарем знову стануть близнюками-братами.

Читайте також

Занурення в Йордан на «Раз – два – три»

Відомий блогер ПЦУ у «священному» сані Олексій Філюк вивів на березі Йордану власну богословську формулу. Звучить вона так: «Раз – два – три».

Про ситуацію в Святогірській лаврі

Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.

Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?

Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?

Портрет «совісті нації»

Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.

ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»

Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.

Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити

Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.