Про таємні зустрічі Патріарха Варфоломія з анафемою
Патріарх Варфоломій. Фото: ФБ Константинопольського Патріархату
Колишній голова секретаріату президента Віктор Балога розповів про переговори у 2008 році щодо створення тодішнього аналога ПЦУ. Зокрема – і про те, як возив Філарета до Стамбула на зустрічі з Патріархом Варфоломієм.
«Розмови та обіди з Варфоломієм, Філаретом і Мефодієм (голова УАПЦ – Ред.) тривали по 7–8 годин», – повідомив Балога.
Те саме розповів Філарет у 2017 році іншому політику, В. Кириленку (той опублікував це лише зараз): «Домовлялися про те, що він (Варфоломій – Ред.) приїде на святкування і тут вирішиться питання про визнання Київського патріархату».
І найбільше в цій історії дивує одне: Патріарх Варфоломій вів переговори з людиною, чию анафему сам офіційно визнавав.
У своєму листі Патріарху Алексію від 7 квітня 1997 року він пише про анафему Філарету та Глєбу Якуніну, а також позбавлення сану В. Русанцова, А. Старини та І. Шибаєва: «Отримавши відомості про вищезазначене рішення, ми довели його до відома ієрархії нашого Вселенського Престолу і дали вказівку надалі не мати жодного церковного спілкування з вищеназваними особами».
Звичайно, формально обіди та переговори не можна назвати «церковним спілкуванням». Проте таємні переговори з особою, відлученою від Церкви, навряд чи відповідають змісту цього листа. Та й узагалі – такі «таємничі» зустрічі аж ніяк не личать першоієрарху, який позиціонує себе главою Православ'я.
«Але нехай слово ваше буде: так, так; ні, ні; а що понад це, те від лукавого» (Мф. 5:37), – говорить Христос.
Але, мабуть, не «першому без рівних».
Читайте також
Про ситуацію в Святогірській лаврі
Після вбивства ченця Варсонофія та замаху на вбивство ще двох насельників монастиря багато патріотів заявили, що цей злочин вчинили ворожі диверсанти.
Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Опитування КМІС ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
Портрет «совісті нації»
Шевчук пафосно розмірковує про унікальність української нації та цінність людського життя. І водночас підтримує тотальну мобілізацію, яка цю саму націю перемелює.
ПЦУ в Лаврі: коли «замість хору співає магнітофон»
Парафіян з Лаври вигнали, ченців до храмів не пускають. Зате є жменька «ченців» ПЦУ.
Вбивство у Святогірську, про яке не можна говорити
Логіка підказує, що Зеленському про вбивство ченця доповіли того ж дня.
Трагедія у Святогірській лаврі: сповідництво чи ні?
Вбивці прийшли до монастиря і, почувши у відповідь: «Слава нашому Господу Богу», почали вбивати. Важливо, що жертвам надавали вибір: вони могли відповісти «правильно» і уникнути розправи.