Археологи реконструювали ландшафт біля Гробу Господнього в Єрусалимі

Храм Гробу Господнього. Фото: Єрусалимський інститут стратегії та безпеки

Група археологів під керівництвом Римського університету Ла Сапієнца реконструювала античний ландшафт навколо Храму Гробу Господнього в Єрусалимі. Про це повідомляє агентство Basilica.ro.

Сучасний храм збудований над частиною давнього каменярня на пагорбі Гареб. Після припинення видобутку каменю частина території використовувалася під сільське господарство, частина – під поховання. Дослідники виявили сліди ділянок, огороджених невисокими стінами, до яких спеціально завозили ґрунт для вирощування рослин. Аналіз показав залишки інжиру, винограду та злаків, а також ознаки присутності виноградної лози й оливкових дерев. За словами команди Ла Сапієнца, це «перше археоботанічне дослідження в Єрусалимі, що охоплює настільки тривалий хронологічний період – від середини залізного віку до Нового часу».

Вчені також підтвердили поховальне використання території: у скелі, що відкрилася після видобутку каменю, висікали гробниці в ті часи, коли ця місцевість знаходилася за межами міської риси Єрусалима. Така конфігурація місцевості відповідає опису в Євангелії від Іоанна про те, що місце розп'яття та поховання Спасителя знаходилося поряд із садом.

Керівник розкопок Франческа Романа Стасолла зазначала, що команда знайшла «свідчення поховального ландшафту поряд із невеликими ділянками, засадженими виноградом та оливами». Знахідки не дозволяють археологічно ототожнити традиційну гробницю з похованням Христа, однак показують, що описані в Євангелії елементи пейзажу – оброблена земля та висічені в скелі гробниці за межами міста – дійсно існували в цій частині Єрусалима.

По темі Кувуклія Гробу Господнього: архітектура порожнього центру

Дослідження Ла Сапієнца охоплює вже майже половину площі сучасної базиліки: окрім рослинних залишків, фахівці аналізують деревину, вугілля та пилок, щоб відновити, як змінювалася рослинність Єрусалима і як люди використовували природні ресурси протягом століть. Радикальне перетворення місцевості відбулося в IV столітті, коли з ініціативи святого рівноапостольного імператора Константина розпочалося будівництво Храму Гробу Господнього. Археологи виявили велику кругову конструкцію з мармуру, пов'язану з раннім етапом облаштування святині.

Як повідомляв СПЖ, у Єрусалимі вчені відкрили нові свідчення поховання Христа.

Читайте також

Голова лаврського заповідника: Оцінюємо збитки Успенському собору в € 15 млн

Максим Остапенко повідомив, що на відновлення Успенського собору знадобиться щонайменше кілька років і великі витрати.

У ДЕСС заявили, що держава не повинна керувати Церквою

Співробітник ДЕСС закликав побудувати спільну роботу держави і Церкви заради громадян.

У Полтаві суд визнав законною мобілізацію протестантського пастора

У Полтавській області суд вирішив, що колишня судимість і релігійні переконання не звільняють від військової служби.

Остапенко: Якби не радянський заповідник, Києво-Печерської лаври не було б

Директор заповідника розповів про роль радянського музею у порятунку обителі, зазначивши необхідність переосмислити його історію.

Патріарх Порфирій очолив урочистості до 90-річчя храму в Любляні

Патріарх Порфирій назвав ювілей собору в Любляні духовною печаткою народу.

Митрополит Антоній розкритикував наказ ДЕСС щодо Бориспільської єпархії

Керуючий справами УПЦ спростував висновки чиновників, вказавши на процедурні порушення дослідження ДЕСС.