Святитель Нектарій Егінський: «Любіть, щоб і вас любили»

Святитель Нектарій Егінський. Фото: СПЖ

Досягайте любові. Просіть щодня любові у Бога. Разом з любов'ю приходить і вся безліч благ і чеснот. Любіть, щоб і вас любили.

Дайте Богу все ваше серце, щоб вам перебувати в любові. «Бог є любов, і хто перебуває в любові, той перебуває в Бозі, і Бог в ньому» (1 Ін. 4:16).

Ви зобов'язані зберігати велику обережність у ваших відносинах з іншими і поважати один одного як священні лики. Ніколи не дивіться на тіло або красу його, але спостерігайте за душею.

Будьте уважні до почуття любові, тому що, якщо серце не жевріє від чистої молитви, любов ризикує бути плотською і неприродною, ризикує затьмарити розум і спалити серце.

Необхідно щодня досліджувати: може, любов наша [до іншого] не походить від нашого зв'язку з Христом, не виникає від всецільної нашої любові до Господа. Той, хто уважний і зберігає в чистоті любов, убережеться від пасток лукавого, який намагається поступово перетворити християнську любов у любов взагалі і любов чуттєву.

З книги «Шлях до щастя»

Читайте також

Страж над сирійською пустелею

У V столітті віра стала для багатьох зручною звичкою. Сирійський пастух кинув виклик цій теплохладності, піднявшись над землею заради служіння Творцю.

​Ключ до таємниць вічності

Образи та претензії перетворюють внутрішній світ людини на темну тюремну камеру. Вектор вічної долі визначається здатністю прощати.

Коли брехня стає хулою на Творця

Трагедія в молодій єрусалимській громаді здається жорстокою. Детальний розбір тексту книги Діянь розкриває справжню причину раптового суду над подружжям.

Обезголовлена правда святого пророка

Подвиг Усікновення голови Іоанна Предтечі показує безкомпромісну вірність Божому Закону. Найвеличніший із пророків відкидає спокусливу змову з гріхом.

Розмова про сумніви з великим богословом

Ми часто мучимося від безпорадності перед лицем важких завдань. Великий учитель Церкви пережив цей страх і залишив нам духовну втіху.

Що робити, якщо близькі руйнують душу?

Ми часто звинувачуємо себе, коли рідні вимагають неможливого. Євангеліє вказує на чітку межу між родинним обов'язком і самозбереженням.